Методична робота

 Положення про внутрішню систему

забезпечення якості освіти в ОЗ

«Судововишнянський ЗЗСО І-ІІІ ст.-ЗДО імені

Т. Дмитрасевича» Судововишнянської міської

ради Яворівського району Львівської області

     

І. Загальні алгоритми побудови внутрішньої системи забезпечення якості

освіти:

1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти ОЗ «

Судововишнянський ЗЗСО І-ІІІ ст.-ЗДО імені Т. Дмитрасевича»

розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (частина 3

стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та рекомендацій

Державної служби якості освіти України до побудови внутрішньої

системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі (Абетка для

директора).

2. Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

3. Метою внутрішньої систем якості освіти є забезпечення якості освіти та

стабільного виконання вимог чинного законодавства у сфері загальної

середньої освіти і державних стандартів,  зокрема:

 визначення  загальної  структури системи забезпечення якості освітньої

діяльності;

 конкретизація змісту процедур контролю якості освіти;

 розподіл  сфер  відповідальності за функціонування системи

внутрішнього забезпечення якості  освіти;

1.  Визначено 4 напрямки внутрішньої системи забезпечення якості   

освітньої діяльності та якості освіти закладу:

 Освітнє середовище;

 Система оцінювання здобувачів освіти;

 Система педагогічної діяльності;

 Система управлінської діяльності.

1. Основні принципи, на яких розбудована внутрішня система забезпечення

якості освіти:

 дитиноцентризм;

 людиноцентризм;

 автономія закладу – самостійність у виборі форм і методів навчання,

визначення стратегії розвитку закладу згідно з Державними стандартами

загальної середньої освіти;

 цілісність системи управління закладом і підвищення якості всіх

компонентів, які впливають на якість освіти та освітніх послуг у цілому;

 постійне вдосконалення освітньої діяльності, реалізація нових

можливостей у відповідності до змін у освітній сфері;

 гнучкість і адаптивність до сучасних тенденцій розвитку суспільства;

 Співпраця із зовнішніми чинниками – місцева громада, освітня державна

політика, засновники, тощо…..

1. Колегіальним органом управління закладу, який визначає систему та

затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна

рада.  Педагогічна рада у своїй діяльності  керується Законом України «Про

освіту», законодавчими та нормативно-правовими актами України, Статутом

закладу, даним Положенням.

1. Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

 оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

 моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу

освіти;

 створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного

рівня педагогічних працівників.

1. Очікувані результати:

 Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі.

 Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних

для прийняття управлінських та тактичних рішень.

 Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах,

висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

 Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на

засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору,

педагогічних радах.

 За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються

управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

ІІ. Система  внутрішнього забезпечення якості  освітньої діяльності та

якості освіти

1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

1. Процес забезпечення якості освіти передбачає:

 наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних,

інформаційних, навчально-методичних тощо);

 організацію освітнього процесу, яка найбільше адекватно відповідає

сучасним тенденціям розвитку національної освіти;

 контроль освітньої   діяльності;

 якість підготовки працівників на всіх рівнях;

 надання якісної освіти усіма педагогічними працівниками здобувачам

освіти, відповідальність кожного педагогічного працівника за якість

освітніх послуг та відповідальність кожного здобувача за якісне

отримання освітніх послуг.

1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на

наступних принципах:

 принцип системності, згідно якого    діяльність закладу розглядається як

сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених

закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх

послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та

контролю;

 принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх

підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

 принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної

реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу

підготовки випускника закладу;

 принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості

освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього

середовища, аналізу інформації про результативність освітньої

діяльності;

 принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну

зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та

майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

1. Основні завдання стратегії:

 новий зміст,

 педагогіка партнерства,

 орієнтація на учня, сучасне освітнє середовище, 

 виховання на цінностях.

1. Система внутрішнього забезпечення якості освіти базується на

забезпеченні  процедур і заходів:

 вдосконалення планування освітньої діяльності,

 застосування внутрішніх та зовнішніх моніторингів якості освітньої

діяльності та якості освіти,

 підвищення якості підготовки здобувачів освіти шляхом впровадження

нових освітніх технологій та методик навчання,

 професійне зростання керівних та педагогічних працівників та

покращення кадрового потенціалу закладу (атестація, сертифікація,

самоосвіта, стимулювання діяльності, системний контроль за якістю

надання освітніх послуг, конкурсний відбір на вакантні педагогічні 

посади, введення рейтингової системи оцінки діяльності педагогічних

працівників),

 забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього

процесу,

 забезпечення публічності та прозорості інформації про діяльність закладу

відповідно до чинного законодавства,

 створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності

діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти,

 інші процедури та заходи, визначені закладом(можуть змінюватись та

коригуватись).

1. Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною,

відкритою, інформаційною, прозорою.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

 ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього

   забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

 призначення  відповідальних  за  розробку, впровадження та

функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

 навчання  медпрацівників  правилам і процедурам

впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

 формування та підготовка аналітичної групи з визначення

ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи

забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

 формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу,

навчальний рік тощо);

 визначення видів діяльності та процесів у рамках складових

внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

 розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні

нормативні основи закладу освіти);

 визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

 удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності:

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та

визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього

процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої)

діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або

наукових (творчих) досягнень.

2. Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками

передбачає:

 посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

 дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 надання достовірної інформації про методики і результати досліджень,

джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-

педагогічну, творчу) діяльність;

 контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

 об’єктивне оцінювання результатів навчання.

1. Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти

передбачає:

 самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та

підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими

освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх

індивідуальних потреб і можливостей);

 посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок,

тверджень, відомостей;

 дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

 надання достовірної інформації про результати власної навчальної

(творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела

інформації.

1. Порушенням академічної доброчесності вважається:

 академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових

(творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів

власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих

текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення

авторства;

 самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше

опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

 фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в

освітньому процесі або наукових дослідженнях;

 фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що

стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

 списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел

інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час

оцінювання результатів навчання;

 обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої

(наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами

обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація,

фальсифікація та списування;

 хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи

пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи

будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з

метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

 необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки

результатів навчання здобувачів освіти.

1. За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники

закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної

відповідальності:

 відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання,

кваліфікаційної категорії;

 позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи

займати визначені законом посади.

1. За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти

можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

 повторне проходження оцінювання (контрольна робота);

 повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої

програми.

1. Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за

конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про

академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу.

1. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею

академічної доброчесності, має такі права:

 ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення

факту порушення академічної доброчесності, подавати до них

зауваження;

 особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або

відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні

доказів порушення академічної доброчесності;

 знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання

про встановлення факту порушення академічної доброчесності та

притягнення її до академічної відповідальності;

 оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до

органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

1. Вимоги, критерії та індикатори для оцінювання якості  освітньої 

діяльності

Кожен напрям діяльності  містить компоненти, які визначають якість

функціонування системи освіти  в цілому. Для  точного, надійного

вимірювання системи вводяться показники вимірювання (індикатори):

(додаток № 1)

1. Методи збору інформації, інструменти та джерела отримання

інформації:

 Опитування (через  анкетування та інтерв՚ю учасників  освітнього

процесу.),(додаток №2)

 Вивчення документації (класні журнали, протоколи засідань педагогічної

ради, ради закладу, піклувальної ради, річний план, перспективний план,

тощо…)

 Моніторинг (навчальних досягнень здобувачів освіти,  педагогічної

діяльності, освітнього  середовища)

 Аналіз даних та показників, які впливають на освітню  діяльність(система

оцінювання досягнень учнів, фінансування закладу, кількісно-якісний

показники кваліфікаційного складу педагогічних працівників).

1.   Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних

заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у

розвитку якості освіти в  гімназії, встановлення відповідності фактичних

результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання

ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом відповідно до

«Положення про моніторинг якості освіти в ОЗ « Судововишнянський ЗЗСО

І-ІІІ ст.-ЗДО імені Т. Дмитрасевича» (додаток №3),   зовнішній -  (іншими

суб’єктами освітньої діяльності).

1. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів

освіти;

1. Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід

особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в

організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних

цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна

здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з

урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого

покладено ключові компетентності:

1. Ключові  компетентності :

 вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і

письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано

пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,

усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного

самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних

життєвих ситуаціях;

  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та

іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в

різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,

культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання

іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння

навичками міжкультурного спілкування;

  математична компетентність, що передбачає виявлення простих

математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання

процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та

вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в

особистому і суспільному житті людини;

  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що

передбачають формування допитливості, прагнення шукати і

пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та

досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі

проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом

спостереження та дослідження;

 інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання

змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування

знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу,

забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити

професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь

у справах громади;

  екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи

екологічного природокористування, дотримання правил

природоохоронної поведінки, ощадного використання природних

ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого

розвитку суспільства;

  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування

основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність

безпечного та етичного використання засобів інформаційно-

комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

 навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і

навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного

навчального середовища, отримання нової інформації з метою

застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних

навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати

самостійно і в групі;

 громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу

життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають

співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в

житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в

конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації,

цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як

громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і

збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

 культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів

мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)

шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження

особистості;

  підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають

ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення,

вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей,

усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до

втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними

напрямками:

 визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів

освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,

 використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг

навчальних досягнень кожного здобувача освіти,

 спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти

відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

 Рез ультатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є

знання, уміння, навички та сформовані компетентності як загальна здатність,

що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості. Вимоги до

обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням

компетентнісного підходу до навчання. 

1. Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

 контролююча – визначає рівень досягнень кожного учня/учениці,

готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві

планувати та викладати навчальний матеріал;

 навчальна – сприяє повторенню, уточненню та поглибленню, їх

систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

 діагностико-коригувальна – з’ясовує причини труднощів, які виникають в

учня/учениці в процесі навчання, виявляє прогалини у засвоєному,

вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

 стимулювально-мотиваційна – формує позитивні мотиви навчання.

 виховна -  сприяє формуванню умінь відповідально і зосереджено

працювати, застосовувати прийоми контролю і самоконтролю, рефлексії

навчальної діяльності.

1. При оцінюванні навчальних досягнень учнів ураховуються:

 характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість,

цілісність;

 якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

 сформованість предметних умінь і навичок;

 рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,

порівнювати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

 досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх);

 самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна

одну.

 Повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою. 

 Глибина знань - усвідомленість існуючих зав’язків між групами знань.

  Гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у

стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи

використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже

відомих.

 Системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і

послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

 Міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в

необхідних ситуаціях.

 Знання є складовою умінь учнів діяти.

 Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і

практичні.

 Навички - дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для

сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

 Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії,

переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого

(людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної

освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати

позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої

навчальних досягнень.

1. Рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній,

високий.

 Перший рівень - початковий. Відповідь учня/учениці фрагментарна,

характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

 Другий рівень - середній. Учень/учениця відтворює основний навчальний

матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями

навчальної діяльності.

 Третій рівень - достатній. Учень/учениця знає істотні ознаки понять,

явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також

самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє

розумовими операціями (аналізом, узагальненням тощо), вміє робити

висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня/учениці

правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

 Четвертий рівень - високий. Знання учня/учениці є глибокими, міцними,

системними; учень/учениця вміє застосовувати їх для виконання творчих

завдань, його/її навчальна діяльність позначена вмінням самостійно

оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати

особисту позицію.

1. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах

оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань,

умінь і навичок, що оцінюються, та показником оцінок в балах.

Рівні

навчальних

досягнень

Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень

учнів

Початковий 1 Учні засвоїли знання у формі окремих фактів,

елементарних уявлень

2 Учні відтворюють незначну частину навчального

матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні

копіювання зразка виконання певної навчальної дії

3 Учні відтворюють незначну частину навчального

матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні

завдання, потребують детального кількаразового їх

пояснення

Середній 4 Учні відтворюють частину навчального матеріалу у

формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити

за зразком певну операцію, дію

5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал з

допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями

дати визначення понять

6 Учні будують відповідь у засвоєній послідовності;

виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно

працюють зі значною допомогою вчителя

Достатній 7 Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст,

уміють наводити окремі власні приклади на

підтвердження певних думок, частково контролюють

власні навчальні дії

8 Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються

засвоєними поняттями; під час відповіді можуть

відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не

змінюючи логічних зв' язків; володіють вміннями на

рівні застосування способу діяльності за аналогією;

самостійні роботи виконують з незначною допомогою

вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

9 Учні добре володіють вивченим матеріалом,

застосовують знання в стандартних ситуаціях,

володіють вміннями виконувати окремі етапи

розв'язання проблеми і застосовують їх у

співробітництві з учителем (частково-пошукова

діяльність)

Високий 10 Учні володіють системою понять у межах, визначених

навчальними програмами, встановлюють як внутрішньо-

понятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють

розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними

поняттями різного рівня узагальнення; відповідь

аргументують новими прикладами

11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних

програм, вміють застосовувати способи діяльності за

аналогією і в нових ситуаціях

12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах

вимог навчальних програм, усвідомлено

використовують їх у стандартних та нестандартних

ситуаціях; самостійні роботи виконують під

опосередкованим керівництвом; виконують творчі

завдання

1. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної

діяльності педагогічних працівників;

1. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника

відбувається через:

 ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками

своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій, форм

організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних

досягнень і з метою формування ключових компетентностей і наскрізних

умінь здобувачів освіти;

  постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності

педагогічних працівників;

  налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх

батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу;

  організацію педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на

засадах академічної доброчесності.

1. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного

працівника включає в себе аналіз його повсякденної роботи відповідно до

критеріїв, результатів  атестації та сертифікації.

Критерії діяльності вчителя

Критерії Кваліфікаційні категорії

Спеціаліст другої

категорії

Спеціаліст першої

категорії

Спеціаліст вищої

категорії

1. Знання

теоретичне і

практичних

основ

предмета

Відповідає

загальним вимогам,

що висуваються до

вчителя. Має глибокі

знання зі свого

предмета

Відповідає вимогам,

що висуваються до

вчителя першої

кваліфікаційної

категорії. Має глибокі

та різнобічні знання

зі свого предмета й

суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що

висуваються д о вчителя

вищої кваліфікаційної

категорії. Має глибокі

знання зі свого предмета

і суміжних дисциплін,

які значно перевищують

обсяг програми

1. Знання

сучасних

досягнень у

методиці

Слідкує за

спеціальною і

методичною

літературою; працює

за готовими

методиками й

програмами

навчання;

використовує

прогресивні ідеї

минулого і

сучасності; уміє

самостійно

розробляти методику

викладання

Володіє методиками

аналізу навчально -

методичної роботи з

предмета; варіює

готові, розроблені

іншими методики й

програми;

використовує

програми й методики,

спрямовані на

розвиток особистості,

інтелекту вносить у

них (у разі потреби)

корективи

Володіє методами

науково-дослідницької,

експериментальної

роботи, використовує в

роботі власні

оригінальні програми й

методики

1. Уміння

аналізувати

свою діяльність

Бачить свої недоліки,

прогалини і

прорахунки в роботі,

але при цьому не

завжди здатний

встановити причини

їхньої появи.

Здатний домагатися

змін на краще на

основі самоаналізу,

однак покращення

мають нерегулярний

характер і

поширюються лише

на окремі ділянки

роботи

Виправляє допущені

помилки і посилює

позитивні моменти у

своїй роботі,

знаходить ефективні

рішення. Усвідомлює

необхідність

систематичної роботи

над собою і активно

включається в ті види

діяльності, які

сприяють

формуванню

потрібних якостей

Прагне і вміє бачити

свою діяльність збоку,

об'єктивно й

неупереджено оцінює та

аналізує її, виділяючи

сильні і слабкі сторони.

Свідомо намічає

програму

самовдосконалення, її

мету, завдання, шляхи

реалізації

1. Знання

нових

педагогічних

Знає сучасні

технології навчання

й виховання; володіє

Уміє демонструвати

на практиці високий

рівень володіння

Розробляє нові

педагогічні технології

навчання й виховання,

концепцій набором варіативних

методик і

педагогічних

технологій; здійснює

їх вибір і застосовує

відповідно до інших

умов

методиками; володіє

однією із сучасних

технологій

розвиваючого

навчання; творчо

користується

технологіями й

програмами

веде роботу з їх

апробації, бере участь у

дослідницькій ,

експериментальній

діяльності

5. Знання теорії

педагогіки й

вікової

психології учня

Орієнтується в

сучасних психолого-

педагогічних

концепціях

навчання, але рідко

застосовує їх у своїй

практичній

діяльності. Здатний

приймати рішення в

типових ситуаціях

Вільно орієнтується в

сучасних психолого-

педагогічних

концепціях навчання

й виховання,

використовує їх як

основу у своїй

практичній

діяльності. Здатний

швидко -й підсвідомо

обрати оптимальне

рішення

Користується різними

формами психолого-

педагогічної діагностики

й науково

обґрунтованого

прогнозування. Здатний

передбачити розвиток

подій і прийняти

рішення в нестандартних

ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії Спеціаліст другої

категорії

Спеціаліст першої

категорії

Спеціаліст вищої

категорії

1.Володіння

способами

індивідуалізації

навчання

Враховує у

стосунках з учнями

індивідуальні

особливості їхнього

розвитку, здійснює

диференційований

підхід з урахуванням

темпів розвитку, 

нахилів та інтересів,

стану здоров’я. Знає

методи діагностики

рівня

інтелектуального й

особистісного

розвитку дітей. 

Уміло користується

елементами, засобами

діагностики і корекції

індивідуальних

особливостей учнів

під час реалізації

диференційованого

підходу. Створює

умови для розвитку

талантів, розумових і

фізичних здібностей.

Сприяє пошуку, відбору

і творчому розвитку

обдарованих дітей. Уміє

тримати в полі зору

«сильних»,  «слабких» і

«середніх» за рівнем 

знань учнів; працює за

індивідуальними

планами з обдарованими

і слабкими дітьми

2.Уміння

активізувати

пізнавальну

діяльність учнів

Створює умови, що

формують мотив

діяльності. Уміє

захопити учнів своїм

предметом, керувати

колективною

роботою, варіювати

різноманітні методи

й форми роботи.

Стійкий інтерес до

навчального

предмета і висока

пізнавальна

Забезпечує успішне

формування системи

знань на основі

самоуправління

процесом учіння.

Уміє цікаво подати

навчальний матеріал,

активізувати учнів,

збудивши в них

інтерес до

особистостей самого

предмета; уміло

варіює форми і

Забезпечує залучення

кожного школяра до

процесу активного

учіння. Стимулює

внутрішню

(мислительну)

активність, пошукову

діяльність. Уміє ясно й

чітко викласти

навчальний матеріал;

уважний до рівня знань

усіх учнів. Інтерес до

навчального предмета в

активність учнів

поєднується з не

дуже ґрунтовними

знаннями,

недостатньо

сформованими

навичками учіння. 

методи навчання.

Міцні, ґрунтовні

знання учнів

поєднуються з

високою

пізнавальною

активністю

сформованими

навичками. 

учнів поєднується з

міцними знаннями і

сформованими

навичками.

3. Робота з

розвитку в

учнів загально-

навчальних

вмінь і навичок

Прагне до

формування навичок

раціональної

організації праці

Цілеспрямовано й

професійно формує в

учнів уміння й

навички раціональної

організації

навчальної праці

(самоконтроль у

навчанні, раціональне

планування

навчальної праці,

належний темп

читання, письма,

обчислень).

4. Рівень

навченості

учнів

Забезпечує стійкий

позитивний

результат, ретельно

вивчає критерії

оцінювання,

користується ними

на практиці;

об’єктивний в

оцінюванні знань

учнів

Учні демонструють

знання теоретичних і

практичних основ

предмета; показують

хороші результати за

наслідками зрізів,

перевірних робіт,

екзаменів

Учні реалізують свої

інтелектуальні

можливості чи близькі

до цього; добре

сприймають, засвоюють

і відтворюють

пройдений матеріал,

демонструють глибокі,

міцні знання теорії й

навички розв’язування

практичних завдань,

здатні включитися в

самостійний

пізнавальний пошук. 

III. Комунікативна культура 

Критерії Спеціаліст другої

категорії

Спеціаліст першої

категорії

Спеціаліст вищої

категорії

1.

Комунікативні

й

організаторські

здібності

Прагне до контактів

з людьми. Не

обмежує коло

знайомих; відстоює

власну думку;

планує свою роботу,

проте потенціал його

нахилів не

вирізняється

високою стійкістю.

Швидко знаходить

друзів, постійно

прагне розширити

коло своїх знайомих;

допомагає близьким,

друзям; проявляє

ініціативу в

спілкуванні; із

задоволенням бере

участь в організації

громадських заходів;

здатний прийняти

Відчуває потребу в

комунікативній і

організаторській

діяльності; швидко

орієнтується в складних

ситуаціях; невимушено

почувається в новому

колективі; ініціативний,

у важких випадках

віддає перевагу

самостійним рішенням;

відстоює власну думку й

самостійне рішення в

складній ситуації.

Усе виконує за

внутрішнім

переконанням, а не з

примусу.

Наполегливий у

діяльності, яка його

приваблює

домагається її

прийняття. Шукає такі

справи, які б

задовольнили його

потребу в комунікації та

організаторській

діяльності.

2. Здатність до

співпраці з

учнями

Володіє відомими в

педагогіці

прийомами

переконливого

впливу, але

використовує їх без

аналізу ситуації

Обговорює й аналізує

ситуації разом з

учнями і залишає за

ними право приймати

власні рішення. Уміє

сформувати

громадську позицію

учня, його реальну

соціальну поведінку й

вчинки, світогляд і

ставлення до учня, а

також готовність до

подальших виховних

впливів учителя.

Веде постійний пошук

нових прийомів

переконливого впливу й

передбачає їх можливе

використання в

спілкуванні. Виховує

вміння толерантно

ставитися до чужих

поглядів. Уміє

обґрунтовано

користуватися

поєднанням методів

навчання й виховання,

що дає змогу досягати

хороших результатів при

оптимальному

докладанні розумових,

вольових та емоційних

зусиль учителя й учнів

3. Готовність до

співпраці з

колегами

Володіє адаптивним

стилем поведінки,

педагогічного

спілкування;

намагається

створити навколо

себе доброзичливу

обстановку співпраці

з колегами

Намагається вибрати

стосовно кожного з

колег такий спосіб

поведінки, де

найкраще

поєднується

індивідуальний підхід

з утвердженням

колективістських

принципів моралі 

Неухильно дотримується

професійної етики

спілкування; у будь-якій

ситуації координує свої

дії з колегами

4. Готовність до

співпраці з

батьками

Визначає педагогічні

завдання з

урахуванням

особливостей дітей і

потреб сім’ї,

систематично

співпрацює з

батьками 

Залучає батьків до

діяльності;

спрямованої на

створення умов,

сприятливих для

розвитку їхніх дітей;

формує в батьків

позитивне ставлення

до оволодіння

знаннями педагогіки і

психології

Налагоджує контакт із

сім’єю не тільки тоді,

коли потрібна допомога

батьків, а постійно ,

домагаючись

відвертості,

взаєморозуміння,

чуйності 

5. Педагогічний

такт 

Володіє

педагогічним тактом,

Стосунки з дітьми

будує на довірі,

а деякі його

порушення не

позначаються

негативно на

стосунках з учнями 

повазі, вимогливості,

справедливості

6. Педагогічна

культура

Знає елементарні

вимоги до мови,

специфіку інтонацій

у мовленні, темпу

мовлення

дотримується не

завжди 

Уміє чітко й логічно

висловлювати думки

в усній, письмовій та

графічній формі. Має

багатий словниковий

запас, добру дикцію,

правильну інтонацію

Досконало володіє

своєю мовою, словом,

професійною

термінологією

7. Створення

комфортного

мікроклімату

Глибоко вірить у

великі можливості

кожного учня.

Створює

сприятливий

морально-

психологічний

клімат для кожної

дитини

Наполегливо формує

моральні уявлення,

поняття учнів,

виховує почуття

гуманності,

співчуття, жалю,

чуйності. Створює

умови для розвитку

талантів, розумових і

фізичних здібностей,

загальної культури

особистості

Сприяє пошуку, відбору

і творчому розвиткові

обдарованих дітей

 Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих

на всебічне та комплексне оцінювання діяльності педагогічних

працівників.

 Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового

положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого

наказом МОН України від 06.10.2010 зі змінами.

 Атестація педагогічних працівників може бути черговою або

позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не

менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених

законодавством.

 За результатами атестації визначається відповідність педагогічного

працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії,

педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних

працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

 Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення

педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому

законодавством.

2.6.3.Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладу 

здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту» та листа МОН

України від 04.12.2019 № 1/9-683 «Щодо підвищення кваліфікації та атестації

педагогічних працівників». Загальна кількість академічних годин для

підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не

може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути

обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у

частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

2.6.4. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки

діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного

розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації,

порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від

попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний

аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег

вчителя, який атестується тощо…

2.6.5. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання

професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з

педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і

технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування,

самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

          Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах

виключно за його ініціативою.

1. Оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання

управлінської діяльності адміністрації закладу;

1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу на сучасному етапі

передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

 створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до

громадсько-державного;

 раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням

їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

 забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би

забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та

підготовку їх до життя в сучасних умовах;

 найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації

стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям

роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення

часу всіма працівниками закладу;

 правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної

бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних

умовах;

 забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього

процесу;

 створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

1.  Критерії оцінювання управлінської діяльності:

 створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,

 забезпечення освітнього середовища вільними від будь-якої форми

насильства і дискримінації,

 забезпечення мотивації до освітнього процесу,

 наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності школи,

моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,

 створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,

 організація освітнього процесу на засадах людино- та дитиноцентризму,

 ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та

можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,

 прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці

учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з громадою,

  формування та забезпечення політики академічної доброчесності. 

1. Критерії ефективності управлінської діяльності щодо

забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості

освіти:

 наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю

освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);

 оптимальність та дієвість управлінських рішень;

 керованість процесу управління забезпеченням функціонування

внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу

або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього

процесу);

 формування освітньої програми закладу освіти (раціональність

використання інваріантної, варіативної складової);

 підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти

рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей

вимогам стандартів освіти;

 кореляція показників успішності з результатами державної

підсумкової атестації, зовнішнього незалежного оцінювання;

 наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення

високого рівня якості освітнього процесу.

1. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного

управління закладом;

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що

забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному

вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та

збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на

розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук

документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких

типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав

доступу до документів.

      Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-

комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність гімназії.

      Така діяльність проводиться у двох напрямках:

 впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність

освітнього закладу;

 комп’ютеризація освітнього процесу.

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов

роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного

забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів

управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям – це впровадження у освітній процес електронного

журналу,  електронних засобів навчання, розробка і застосування

електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та

тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є

ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному

середовищі. У закладі  здійснюється збір, узагальнення, аналіз та

використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім

процесом та іншою діяльністю; інформування педагогів через електронні

скриньки та Google-сервіси, груп у Facebook, Viber.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього

процесу та освітньої діяльності:

 статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК;

 інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів.

З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для

ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено

інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи

управління освітою (ІСУО).

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-,

аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого

доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому

числі через зону Wi- Fi).

Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля навчального закладу

функціонує офіційний сайт закладу  за адресою

https://sudovaschooll.blogspot.com/p/blog-page_15.html

1. Створення в закладі відповідного освітнього середовища,

універсального дизайну та розумного пристосування;

1. Критерії безпечного освітнього середовища:

 Приміщення і територія закладу є безпечними та комфортними для

навчання та праці.

 Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з

відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої

програми.

 Заклад забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з

відповідним обладнанням, що необхідне для реалізації освітньої

програми.

 Дизайн освітнього середовища закладу функціональний, ергономічний та

дозволяє максимально ефективно використовувати приміщення та

територію закладу в освітньому процесі.

 Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами

охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами

поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.

 Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі

здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового

погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких

ситуаціях.

 У закладі створені умови для здорового харчування здобувачів освіти і

працівників.

 У закладі створені умови для безпечного використання мережі Інтернет, в

учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в

Інтернеті.

 У закладі застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів

освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

1. Критерії для оцінювання безпеки середовища вільного від будь-яких

форм насильства та дискримінації:

 Заклад планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам

дискримінації, булінгу в закладі.

 В закладі оприлюднено правила поведінки учасників освітнього процесу

забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод

людини.

 Адміністрація закладу, педагогічні працівники обізнані щодо ознак

різних форм булінгу, іншого насильства, дотримуються порядку

реагування на їх прояви.

 Заклад взаємодіє з органами та службами щодо захисту прав дітей,

правоохоронними органами, в тому числі залучає їх до захисту і

запобігання булінгу, інших форм насильства.

1. Критерії для оцінювання інклюзивного, розвивального та мотивуючого

 до навчання освітнього простору:

 Приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням

принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування.

 У закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з

особливими освітніми потребами.

 Заклад взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами,

фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної

підтримки дітей під час здобуття освіти.

 Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими

компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу

життя.

 У закладі створено простір інформаційної взаємодії та соціально-

культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека,

інформаційно-ресурсний центр тощо).

        Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи

забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні

працівники, методичні спільноти, педагогічна рада школи, директор

(заступники директора з навчально-виховної роботи та заступник

директора з виховної роботи) шляхом узгодженості (координації)

діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього

процесу.   З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є

організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а

саме:

 проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних

працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості

освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;

 розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами,

науковими організаціями, що спеціалізуються на вирішенні проблем

управління якістю освіти.

1. Забезпечення необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.  

Приміщення школи складається з двох будівель: навчального (рік

введення в дію –… ). Проектна потужність - … учнівських місць. Стан

будівлі добрий. Проведена термомодернізація закладу.

Приміщення та територія навчального закладу відповідають

державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання закладів

загальної середньої освіти.

Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями.   Діє

центральний водогін.

    Їдальня знаходиться в типовому приміщенні.  Наявне   холодне   та

гаряче водопостачання, необхідне технологічне обладнання.

Приміщення їдальні розраховане на … посадкових місць.

Опорний заклад працює за кабінетною системою. В школі є кабінети з

усіх навчальних дисциплін. Всього навчальних приміщень  – .

Кількість навчальних приміщень забезпечує навчання учнів в одну зміну. 

Наявні бібліотека, спортивний зал, гімнастичний зал, спортивний

майданчик зі штучним покриттям,тренажерний майданчик,  майстерня та

майстерня обслуговуючої праці. Рівень матеріально-технічного

забезпечення навчальних кабінетів складає Ефективно

використовується база кабінетів фізики, хімії, біології, математики,

інформатики.  Спортивний зал обладнаний спортивним інвентарем на

…. %.

Кількість комп'ютерів та  ноутбуків у школі – ….., з них ….

використовується в управлінській діяльності, ….. – у навчальній

діяльності.. На 12 учнів припадає …. комп'ютер. Наявний доступ до

всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу - ….

Мбіт/с). Учні забезпечені підручниками, програмовою   художньою   

літературою.  Книги зберігаються в належних умовах.

Усі приміщення використовуються упродовж навчального року з

повним навантаженням, утримуються в належному стані. Матеріально –

технічна база  школа повністю пристосована для освітнього процесу.

Адміністрація розробляє та затверджує комплекс заходів з адаптації

учнів  5, 10 класів, організовує моніторинг її результативності на підставі

визначених нею критеріїв.

Практичний психолог, соціальний педагог, класні керівники,

вихователі допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації.

Органи учнівського самоврядування виходять з пропозиціями до

керівництва щодо вдосконалення заходів та беруть участь у громадській

діяльності опорного закладу.

1. Забезпечення публічності інформації  про діяльність гімназії

      Публічність інформації про діяльність школи забезпечується відповідно

до вимог статті 30 Закону України « Про освіту».

                   На офіційному сайті школи розміщується інформація, яка підлягає

обов’язковому оприлюдненню, а саме:

 статут закладу освіти

 ліцензії на провадження освітньої діяльності

 структура та органи управління закладом освіти

 кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами

 освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх

компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою

 мова освітнього процесу

 наявність вакантних посад, порядок і умови проведення конкурсу на їх

заміщення ( у разі його проведення)

 матеріально – технічне забезпечення закладу (згідно з ліцензійними 

умовами)

 результати моніторингу якості освіти

 річний звіт про діяльність закладу

 правила прийому до закладу освіти

 інша інформація, що оприлюднюється за рішенням школи або на вимогу

законодавства.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та

використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті,  

систематично поновлюється.